АКТ
(з лат. – приводжу в рух), дія – одна із завершених частин драматичного твору чи театральної вистави, яка зумовлює подальший розвиток сюжету. Під час вистави А. розмежовуються антрактами. Трагедії античних авторів, В. Шекспіра, класицистів і романтиків включали зазвичай п’ять А. Реалістична драматургія ХІХ ст. поряд з п’ятиактними запроваджує чотирьох- і трьохактні п’єси (М.Кропивни-цький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий). У сучасній драматургії кількість А. не регламентована.
Джерело: Словник театрознавчих термінів і понять / укладачі Савченко І., Ліпницька І. Київ, 2021. 144 с.
АКТОР (АКТОРКА)
(з лат. – той, хто діє) – виконавець/виконавиця ролей у драматичних, оперних, балетних виставах, який/яка реалізує дієво-ігрове начало сценічного мистецтва. Особливість діяльності А. проявляється в тому, що він/вона, створюючи образи персонажів спектаклю, користується власними фізичними й духовними даними.
А. покликаний діяти на сцені від імені зображуваного персонажа. Для цього в нього/неї мають бути розвинені спостережливість, творча фантазія, емоційність, емпатичність, артистичність, уміння урізноманітнювати дії та поведінку в пропонованих обставинах, а також треноване тіло, голос, пластика, музикальність тощо.
Формула А. за В.Мейєрхольдом – «філософ і акробат», за П.Бруком – «філософ і клоун», за Л.Курбасом – «інтелектуальний Арлекін».
Словник театрознавчих термінів і понять / укладачі Савченко І., Ліпницька І. Київ, 2021. 144 с.
